SbetaStan,
Старий Новий рiк!
Ой, у небі зірка сяє, місяць-ріг,
Сніг спадає водограєм на поріг,
Ще б морозцю, щоб сніжинки йшли в танок…
Вже Маланка із дівчат плете вінок:
Щедрувати йдуть під вікна, в хату – зась…
А за ними хлопців річка простяглась,
Повдягалися хто ким: «Коза», «Козак»,
«Циган», «Лікар», «Баба», «Дід» і ще хтозна…
«Кіт» з мішком худим тупоче: для дарів…
Як лунає сміх, щедрівок різних спів!
Міх до ночі вже обжерся: трісне вмить,
Ой, мерщій рятуйте, нутрощі звільніть:
Там ковбаска, хліб, горілка і сальце,
Пироги, цукерки! З'їсти все оце –
Не робота – насолода!!! І запить…
Зірка в чорній хуртовині мерехтить…
Час гадати-ворожити для дівчат!
Зі свічок не зводять гарних оченят,
Довгі коси чешуть старанно й слова
Промовляють: «Розійдися снігова
Пелена! Ой, вийди, князю, та візьми
Гребінець оцей - волосся розпрями…»
Той гребінчик під подушку та у сон,
Хто насниться, буде в парі мов заслон…
Хвіртка скрипнула… І ранок з Василем
Золотим зерном пелющить, як дощем:
Сіє, сіє, засіває – на врожай,
На добро, щоб мирним був наш рідний край!